Моя фінансова історія: як я потрапила у боргову яму!!!

Мене звати Анастасія Олексіївна, і я хочу розповісти, як опинилася у складній фінансовій ситуації. Раніше я завжди відповідально ставилася до кредитів – сплачувала їх вчасно і ніколи не допускала прострочень. Але в житті настав період, який перевернув усе з ніг на голову.

Я працювала вихователем у дитячому садку, зарплата була невеликою, але я справлялася – брала підробітки, намагалася економити. У мене була родина: чоловік і двоє чудових дітей. Однак з часом стосунки з чоловіком погіршилися, і нам довелося розлучитися. Так я залишилася сама з двома дітьми на руках – без допомоги, без підтримки.

Щоб хоч якось зводити кінці з кінцями, я навіть їздила на тимчасові заробітки за кордон під час відпустки. Але цих грошей вистачало ненадовго – діти росли, потреби збільшувалися. Старший син вступив до коледжу на контракт, і витрати зросли ще більше. Я розуміла, що потрібно шукати додаткові джерела доходу, але сил і часу катастрофічно не вистачало.

Потім почалися проблеми зі здоров’ям – знадобилося дороге обстеження та операція. Як у звичайної працівниці дитячого садка, у мене не було таких грошей. Довелося позичати у знайомих, щоб оплатити лікування.

А тим часом копилися борги за комунальні послуги. Попри всі зусилля, я не могла їх погасити. Почалися дзвінки з погрозами, листи від виконавчої служби, утримання із зарплати. Незабаром керівництво садка поставило ультиматум: або я вирішую фінансові проблеми, або звільнення. У підсумку я залишилася без роботи.

У розпачі я звернулася до банку та МФО, щоб взяти кредит і закрити борги перед приватним кредиторами. Але, як відомо, один кредит потягнув за собою інший. Платежі стали непосильними, а боргова яма – все глибшою.

Восени 2021 року я усвідомила, що більше не можу платити – просто немає чим. Невдовзі серйозно захворів мій батько (лейкоз), і його лікування також лягло на мої плечі.

Зараз я все ще намагаюся вибратися з цієї фінансової пастки. Розумію, що помилкою було брати нові кредити, щоб закрити старі. Але в той момент здавалося, що іншого виходу немає.

Ця історія – не просто про борги. Вона про те, як легко можна опинитися у безвихідній ситуації, коли життя завдає одного удару за іншим. Але я не втрачаю надії, що колись зможу розрахуватися з усіма зобов’язаннями та почати життя з чистого аркуша. Поки що у мене триває активний суд із Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», і я сподіваюся, що за допомогою адвоката його виграю.