Мій фінансовий шлях – історія Віталія Олександровича
Все почалося кілька років тому. У жовтні 2018 року я влаштувався в будівельну компанію, але перед цим змушений був оформити кредитну картку – грошей на переїзд і перший час не вистачало. Сума була невеликою, тому я спокійно вносив мінімальні платежі, поки не почав заробляти.
Але життя підкинуло випробування. Мій молодший брат, Євген, багато років боровся з туберкульозом, який не піддавався лікуванню. У грудні він помер. Це стало важким ударом, і мій психоемоційний стан різко погіршився. Щоб впоратися з болем, я почав багато бігати – іноді по 10–12 км на день.
Несподівано моє здоров’я різко погіршилося. Я звернувся до лікаря, і з’ясувалося, що в мене активувався вірус гепатиту С, про який я навіть не підозрював. Мене госпіталізували в інфекційну лікарню в Боярці. Лікування було дорогим – потрібні були спеціальні препарати та аналізи. Після 10 днів у лікарні мене виписали, але самопочуття залишалося важким.
Повернувшись додому в Канів, я продовжив лікування. Однак інфекціоніст запропонував неофіційно заплатити $300 за ліки, які мали бути безкоштовними. Грошей у мене не було, тому довелося позичати. Я купив препарати (софосбувір і ледіспавір) і почав терапію. Побічні ефекти були сильними – тіло горіло, але я продовжував.
На фоні стресу банк запропонував мені новий кредит. 20 квітня був день народження старшого сина, і я вирішив купити йому телефон у розстрочку. Так я хоч трохи заспокоїв себе – якщо станеться найгірше, хоч встигну зробити йому подарунок.
Через три місяці лікування завершилося, але перевіряти його ефективність я не став – це були зайві витрати. Працював, як міг, і поступово роздавав борги.
Але випробування не закінчилися. У 2021 році у мами через діабет почалися серйозні ускладнення – діабетична стопа. Їй ампутували палець, а згодом з’ясувалося, що гангрена прогресує. Лікарі в Черкасах показали мені фото її ноги – це було жахливо. Ми погодилися на операцію за 30 000 грн, плюс ще 20 000 на післяопераційну терапію. Гроші довелося шукати в МФО.
До початку повномасштабної війни я працював плиточником, але робота зникла – замовники виїхали, а посередник пішов у армію. Я вступив у тероборону Канева, а згодом влаштувався на птахофабрику. Однак після медогляду виявилося, що за станом здоров’я я не можу там працювати.
Борги знову наростали. У 2024 році я отримав повістку, але медкомісія виявила необхідність додаткових обстежень – МРТ, консультації спеціалістів. Всі витрати на лікування і проїзди до Черкас лягли на мене.
Наразі, завдяки адвокату, я один суд повністю виграв, а по другому сума була значно зменшена. Я про всяк випадок отримав новий паспорт і шукаю роботу. Надія є — я завжди розраховував тільки на себе. Але фінансові помилки минулого — кредити для погашення інших кредитів — загнали мене в глибоку боргову яму. Я частково з неї вибрався, але решту боргів доведеться все-таки віддавати.