You are currently viewing Робота судів в умовах воєнного стану в Україні

Робота судів в умовах воєнного стану в Україні

24 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ No 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено відповідним Законом, у зв’язку з підступним вторгненням російської федерації на територію України. Допоки триває війна, а Збройні Сили України тримають оборону й переходять у контрнаступи, судова гілка влади, як і інші важливі структури, мають працювати.

Попри високу завзятість і незламне бажання ледь не кожного українця захищати свої терени, слід набратися терпіння та підтримувати роботу важливих структур, зокрема – судової системи.

Кожен юрист знає, що право на судовий захист є конституційним і не може бути обмежене. Історія з COVID-19 і запровадженням карантину на всій території України підтверджує цей принцип, оскільки суди, юристи, адвокати, державні органи, приватний сектор та й уся держава пристосовувалися і перейшли тією чи іншою мірою на дистанційну роботу. За два роки такі умови праці вже стали для українців звичними. Досвід дистанційної роботи виявився корисним і в умовах війни, що зумовлено таким.

Уведення воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» жодним чином не має впливати на роботу судової системи. Зокрема, ст. 26 зазначеного Закону заборонено скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства.

Така непохитна позиція збереження функціонування судової системи зумовлена основоположним правом людини на судовий захист (порівняно з рф у нашій державі конституційних прав людини дотримуються, вони підлягають реальному захисту в разі їх порушення).

Водночас у зв’язку з веденням бойових дій на територіях, що перебувають під юрисдикцією того чи іншого суду, може бути змінено територіальну підсудність справ, які розглядають ці суди. Судочинство під час подій 2014 року на сході України здійснювали саме так.

Із запровадженням воєнного стану Рада суддів України проінформувала про розпорядження Верховного Суду (ВС) щодо зміни територіальної юрисдикції судів. 6 березня 2022 року було змінено територіальну юрисдикцію судів Донецької, Київської, Луганської, Херсонської областей (48 судів України). 8 березня 2022 року було змінено територіальну юрисдикцію судів Харківської та Чернігівської областей (33 суди України). 10 березня 2022 року було змінено територіальну юрисдикцію судів Житомирської, Запорізької та Харківської областей (15 судів України). 12 березня 2022 року було змінено територіальну юрисдикцію судів Запорізької області (3 суди України).

Із детальним переліком усіх судів України, територіальну юрисдикцію яких було змінено, можна ознайомитися на офіційному вебсайті Ради суддів України.

Крім того, Рада суддів України, головним завданням якої є забезпечення незалежності судів, 24 лютого 2022 року ухвалила Рішення задля координації дій та роботи судової влади України про таке:

1. Робота судів не може бути обмеженою в умовах воєнного або надзвичайного стану.

2. У випадку загрози здоров’ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку.

3. Судам та іншим державним органам необхідно розробити рекомендації щодо порядку евакуаційних заходів та визначення справ/документів, які підлягають евакуації або знищенню.

4. Запропоновано створити оперативний штаб для вирішення невідкладних питань.

5. Запропоновано обмежити публічний доступ до: (1) декларацій суддів та працівників судової гілки влади; (2) декларацій родинних зав’язків та доброчесності суддів.

Зазначене Рішення зумовлене необхідністю у забезпеченні безпечної роботи суддів, учасників справи та інших відвідувачів судів. Водночас важливо наголосити, що рішення Ради суддів України є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування.

Додатково 2 березня 2022 року Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану (Рекомендації):

— по можливості всіх працівників суду перевести на дистанційну роботу (визначивши мінімальну кількість осіб, які повинні перебувати в приміщенні суду);

— по можливості відкладати розгляд справ (зважаючи на те, що не всі учасники справи мають можливість подати відповідне клопотання про відкладення розгляду справи);

— зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).

Тобто Рада суддів України закликає суди України працювати дистанційно. Дистанційна робота являє собою серед іншого й проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Завдяки раніше набутому досвіду з дистанційною роботою чи не кожен юрист ознайомлений із порядком та умовами проведення судових засідань у дистанційному форматі: або в приміщенні суду, або поза межами приміщення суду, наприклад, з офісу за допомогою комунікаційної платформи EasyCon.

Водночас, якщо учасник провадження не може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, передбачених кодексами, як виняток допускається участь у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, у тому числі і власних.

Уже згадані Рекомендації містять роз’яснення в разі виникнення аналогічних нюансів у роботі суддів. Зокрема, якщо справу розглядають колегіально, і колегія суддів не може зібратися в одному приміщенні, то допускається розгляд справ із різних приміщень судів, у тому числі з використанням власних технічних засобів.

Згідно з Рекомендаціями в особливих випадках фактично дозволено відхилення від порядку, установленого процесуальним законодавством (у частині умов проведення відеоконференцій) задля забезпечення ефективної роботи судової системи.

Поряд із можливістю брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції українські юристи активно застосовують систему «Електронний суд», яка дає змогу учасникам судового процесу подавати до суду документи в електронному вигляді й отримувати судові рішення онлайн.

Таким чином, на сьогодні створено умови для дистанційної участі в судовому процесі (як для суддів, так і для учасників процесу) та електронного подання документів до суду.

Прес-служба Верховного Суду 4 березня 2022 року повідомила серед іншого, що з метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів керівництво суду припиняє проведення особистого прийому громадян й обмежує допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.

Водночас ВС указав на можливість подання заяв про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних. Не менш важливим є й питання поновлення процесуальних строків, якому ВС також приділив увагу, роз’яснивши, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Виходячи з наведеного, убачається, що навіть у воєнний час суди України повинні забезпечувати повноцінне функціонування судової системи в державі та розглядати першочергово надважливі справи (пов’язані з розслідуванням кримінальних правопорушень – тяжких та особливо тяжких злочинів). Що стосується інших справ (господарських, цивільних, адміністративних), суди відповідно до зазначених вище Рекомендацій відкладають слухання. Водночас умови й порядок роботи судів України визначає кожен суд самостійно, з урахуванням воєнних дій у регіоні, де розміщується відповідний суд.

Невідкладними справами на сьогодні вважаються справи, пов’язані з розслідуванням кримінальних правопорушень, у межах яких передбачено можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи продовження його строку стосовно підозрюваних чи обвинувачених.

Отже, у сьогоднішніх умовах роботу судів України складно назвати штатною, оскільки розгляд більшості справ відкладено, проте невідкладні справи розглядають, завдяки чому забезпечено здійснення правосуддя, що є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтересів кожного українця.

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН