Категорія справи № 826/8426/17: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.

Надіслано судом: 22.03.2019. Зареєстровано: 24.03.2019. Оприлюднено: 25.03.2019.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 

01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2019 року                      № 826/8426/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до (АДРЕСА_1) Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. Бердичівська, буд. 28) ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7про                     визнання протиправним та скасування рішення,

від позивача — не з’явився,

від відповідача — Монакова Є.О.,

від третіх осіб — ОСОБА_9 (представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6)

від третьої особи — не з’явилися (ОСОБА_7, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області)

На підставі ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч.3 ст.243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі — відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просить:

— визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

В попередньому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області та адвоката ОСОБА_7.

Крім того, в цьому ж засіданні представником відповідача заявлено клопотання про витребування у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області доказів: належним чином засвідчених копій матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2017 року клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача задоволено частково.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області та витребувано у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області належним чином засвідчену копію матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою адвоката ОСОБА_7 від 03.01.2017 року (вх. номер скарги у УДКА Житомирської області №397/д від 11.01.2017 року).

У зв’язку із залученням третьої особи та необхідністю отримання витребуваних доказів судом оголошено про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.10.2017 року судом розглянуто клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

За результатами розгляду зазначеного клопотання, судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі зазначених осіб та оголошено про відкладення розгляду справи у зв’язку із необхідністю ознайомлення із матеріалами справи представником третіх осіб.

Так, у судовому засіданні 01.02.2018 року заявлено клопотання про вступ у справу ОСОБА_7, в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Судом задоволено вище зазначене клопотання та залучено ОСОБА_7, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У зв’язку із залученням третьої особи, судом оголошено про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.03.2018 року, у зв’язку з поданими клопотаннями позивача та відповідача клопотань про розгляд справи у письмовому провадженні, та у зв’язку із неявкою третіх осіб, судом прийнято рішення про подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

В подальшому 02.04.2018 року представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — ОСОБА_10 подано клопотання про вихід з письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018 року задоволено клопотання представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — ОСОБА_10 та призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — ОСОБА_9, 16.08.2018 року подано заяву про відвід судді  Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М. від розгляду адміністративної справи № 826/8426/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2018 року зупинено провадження в адміністративній справі №826/8426/17 до вирішення заяви про відвід судді та ухвалено передати заяву про відвід судді в адміністративній справі №826/8426/17 на автоматичний розподіл для визначення судді для її розгляду, в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2018 року для розгляду поданої заяви визначено суддю Шрамко Ю.Т.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2018 року суддею Шрамко Ю.Т. відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_9 про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М. від розгляду адміністративної справи №826/8426/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2018 року суддею Клименчук Н.М. поновлено провадження у адміністративній справі №826/8426/17 та призначено до судового розгляду.

Представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — ОСОБА_9, 25.02.2019 року заявлено клопотання про розгляд справи №826/8426/17 в колегіальному складі.

Протокольною ухвалою від 25.02.2019 року судом постановлено відмовити в задоволенні клопотання про колегіальний розгляд адміністративної справи №826/8426/17.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення порушує його права та охоронювані законом інтереси, є протиправним і необґрунтованим, у зв’язку з відсутністю порушення ним присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Позивач посилається, що в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано за які дії, як адвоката, мають ознаки дисциплінарного проступку в розумінні статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідач у запереченнях проти адміністративного позову просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року правомірно та обґрунтовано прийнято рішення: скарги адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 залишено без змін.

Більш того, відповідачем зазначено, що ключовим моментом при винесенні оскаржуваного рішення, стала доведеність факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку і наявність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується, зокрема матеріалами дисциплінарної справи.

Відтак, рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийнято в межах наданих діючим законодавством повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх поданих та наявних у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на час прийняття оскаржуваного рішення доказів, матеріалів, аргументів. А тому, твердження позивача з цього приводу є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року направлено витребувані судом матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1, при цьому підтримує позицію відповідача у даній справі та просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю позовних вимог.

Представник третіх осіб на стороні відповідача, у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи наведенні у письмових поясненнях та вказали про безпідставність позовних вимог. Крім того, представник третіх осіб зазначив, що 30.10.2018, Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено виправдувальний вирок у справі № 761/34909/17 та визнано невинуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 с. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального Кодексу України ОСОБА_11 та ОСОБА_3. Представник вказала, що судом, при прийнятті рішення встановлено ряд порушень з боку правоохоронних органів та заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_1 Судом встановлено, що з боку потерпілого ОСОБА_1 вчинялася провокація підкупу. Серед іншого, представники третіх осіб на стороні відповідача зазначили, що такі незаконні дії адвоката ОСОБА_1 та працівників правоохоронних органів є предметом досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні № 42017000000000507, в якому, треті особи на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнанні потерпілими.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1, згідно рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №10 від 02.12.2004 року, 24.12.2004 року видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2017 року (вх. №397д) адвокатом ОСОБА_7 подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальністю.

В подальшому, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області винесено рішення від 27.01.2017 року, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 27.01.2017 року про порушення стосовно нього дисциплінарної справи, подав 09.02.2017 року скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій просив скасувати рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та закрити дисциплінарне провадження.

За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 від 11.01.2017 року, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області винесено рішення від 24.02.2017 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю за порушення Присяги адвоката України, грубе порушення адвокатської етики та внесення відомостей про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю надання до Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 24.02.2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, подано 14.03.2017 року скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій просив повністю скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року.

За результатами розгляду скарг ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення  до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1, винесено рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, яким скарги адвоката ОСОБА_1 від 27.01.2017 року та 24.02.2017 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області залишено без змін.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, вважає його неправомірним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Підставою для звернення з заявою щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, стали його систематичні та грубі порушення п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 та п. 8 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. З та ч. 4 ст. 6, ч. 2 ст. 7, п. 2.1. ч. 2 ст. 43 Правил адвокатської етики, використання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, з метою вчинення дій, не пов’язаних з професійною адвокатською діяльністю, зокрема, систематичних провокацій у отриманні хабарів, шляхом зловживання довірою та у спосіб розкриття адвокатської таємниці, а також сприяння діяльності правоохоронним органам у їхньому викритті.

Як зазначено у скарзі адвоката ОСОБА_7, за заявами адвоката ОСОБА_1 було порушено ряд кримінальних проваджень, за фактами отримання хабарів, в яких ОСОБА_1 провокував осіб на отримання ними хабарів, сприяючи при цьому правоохоронним органам, тобто з метою їхнього подальшого викриття.

Так, адвокат ОСОБА_1 був заявником та потерпілим у кримінальній справі відносно судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 Саме через провокаційні дії ОСОБА_1, які він вчиняв саме як адвокат при вирішенні судового спору в інтересах свого клієнта ТОВ «Кентавр», у співпраці з працівниками УСБУ в Житомирській області, суддю ОСОБА_4, у квітні 2010 року було затримано та обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. 25 липня 2018 року, Апеляційним судом Вінницької області, кримінальну справу щодо судді ОСОБА_4 було направлено прокурору для організації додаткового розслідування.

Крім того, ОСОБА_1, також як адвокатом, було вчинено провокацію відносно державних виконавців Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яких адвокат ОСОБА_1 — як представник Об’єднання «Житомирагрошляхбуд», у листопаді 2012 року провокував на отримання від нього неправомірної вигоди. В результаті таких неправомірних дій з боку адвоката ОСОБА_1, на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було складено протоколи про адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією. Скарга ОСОБА_5 до Європейського суду з прав людини була прийнята до комунікації та наразі знаходиться на розгляді Суду.

У вересні 2016 року, адвокат ОСОБА_1, як представник ТОВ «Богадар» вчинив провокацію підкупу щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_11 В результаті провокації, яку здійснив адвокат ОСОБА_1, Генеральною прокуратурою України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_11 було скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва, який 30.10.2018 ухвалив виправдувальний вирок, котрим було визнано невинуватим як ОСОБА_3, так і ОСОБА_11, у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Також, за участю адвоката ОСОБА_1, протягом 2010-2019 років, аналогічні протиправні та провокаційні дії, з метою подальшого викриття вчинювалися ним по відношенню й до інших осіб, загальна кількість яких, протягом вказаного періоду складала вісім осіб, серед інших, зокрема: інспектора архітектурно-будівельного контролю м. Житомира ОСОБА_12, голови Володар-Волинської райдержадміністрації Житомирської області ОСОБА_13, начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Коростишівської міської ради ОСОБА_14

Такі обставини свідчать про те, що дії адвоката ОСОБА_1 є не тільки систематичними провокаціями, а й містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 369 та 370 КК України, якими встановлена відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі та провокацію підкупу.

Такі системні та неодноразові неправомірні дії адвоката ОСОБА_1 свідчать про використання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону Україні «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а для незаконного впливу на окремих осіб, з метою схиляння до отримання ними неправомірної вигоди для їхнього подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, зважаючи на наступне.

Згідно наданих доказів представником відповідача та представником третіх осіб установлено, що всі докази, зібрані під час досудового розслідування слідчими органами Генеральної прокуратури України та оперативними підрозділами СБУ у кримінальному провадженні № 42016000000002150, де адвокат ОСОБА_1 є заявником — є не тільки недопустимими у відповідності до ч. 2 ст. 86 КПК України, а й містять у собі, у порівнянні з іншими матеріалами та доказами, суттєві протиріччя, що також впливає на їх достовірність.

В поданих доказах міститься інформація про те, що ОСОБА_1 у рамках вказаного кримінального провадження виявив бажання та надав письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва, будучи при цьому діючим адвокатом, в порушення вимог ч. 2 ст. 275 КПК України та п. З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 систематично співпрацював з працівниками правоохоронних органів і вчинив провокацію злочину по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_11 у зв’язку з чим дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за скаргою захисника ОСОБА_11 — ОСОБА_7 своїм рішенням від 24.02.2017 притягнула адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наклала дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю за порушення Присяги адвоката України, грубе порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури. З наведеними висновками погодилась і Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, яка свої рішенням від 30.05.2017, залишила рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області без змін.

В наданих доказах міститься інформація й про те, що ОСОБА_1 має сумнівну репутацію, був причетний до шахрайства у 2010 році у кримінальній справі, після цього неодноразово систематично залучався до кримінальних справ в якості заявника чи потерпілого, в тому числі в порядку оперативного співробітництва, у зв’язку з обвинуваченням низки осіб у вчиненні корупційних правопорушень, при схожих обставинах. Такі обставини дають підстави для висновків про залежність та підконтрольність адвоката ОСОБА_1 правоохороним органам.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, загальні умови, підстави для притягнення та види дисциплінарної відповідальності адвоката регламентовано Розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі — Закон).

При вирішенні питання про правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за  порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності особи складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності.

Відповідно до положень статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дг відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цих Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною: комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Дисциплінарне провадження — процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України (пункт 10, 11 цього Закону).

Пунктом 5 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Згідно частиною 1 статті 34 Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Приписами частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України — позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав — виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Предметом судового розгляду у даній справі є, зокрема, рішення ВКДКА, прийняте на четвертій стадії дисциплінарного провадження за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Зокрема, згідно частиною 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи ДП КДКА приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Виходячи з положень статтей 40-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», саме за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті, дисциплінарною палатою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначалось вище, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної cправи стосовно адвоката ОСОБА_1, суд зазначає, що скаржником — адвокатом ОСОБА_7 відповідно до вимог частини 2 статті 15 Правил адвокатської етики ініційовано процедуру примирення між ним і адвокатом ОСОБА_1, однак примирення не відбулось, у зв’язку з чим скаргу на дії ОСОБА_1 направлено до КДКА.

Вказану скаргу мотивовано тим, що між адвокатами ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в ході участі в порушеному кримінальному провадженні № 42016000000002150 від 19.08.2016 року, виник конфлікт. Адвокат ОСОБА_7, здійснюючи захист ОСОБА_11 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, вказує на те, що зазначене кримінальне провадження порушено за заявою адвоката ОСОБА_1, який, діючи за дорученням, як представник ТОВ «Богадар», з метою сприяння у вирішенні судової справи в інтересах даного товариства, передав грошові кошти. Після передачі зазначеної суми ОСОБА_3 затримано працівниками правоохоронних органів. Саме такі провокативні дії адвоката ОСОБА_1 стали підставою для порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_11

З матеріалів, наданих третіми особами на стороні відповідача вбачається, що адвокат ОСОБА_1, в порушення вимог ч. 2 ст. 275 КПК України та п. З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» був залучений слідчими органами до негласного (конфіденційного) співробітництва з Генеральною прокуратурою України, в рамках кримінального провадження № 42016000000002150, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2016. Інтерес ОСОБА_1 до вирішення питань, пов язаних з ТОВ «Богадар» у позапроцесуальний спосіб та надання коштів був направлений виключно на провокацію ОСОБА_3 та ОСОБА_11 по вчиненню протиправних дій. Обставини кримінального провадження № 42016000000002150 свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1 протягом тривалого часу в порушення вимог спеціального законодавства постійно співпрацював з правоохоронними органами, з метою протиправного підбурювання інших осіб до вчинення злочинів, провокацій підкупи, для подальшого викриття правоохоронними органами цих осіб.

Суд приходить до висновку про те, що обставини наведені відповідачем та третіми особами на стороні відповідача переконливо, свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1 тривалий час скоював провокації злочину, співпрацював з правоохоронними органами будучи адвокатом, що згідно з вимогами спеціального законодавства недопустимо. Системність, довготривалість та цілеспрямованість незаконних дій адвоката ОСОБА_1 свідчить про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність було законним та обгрунтованим.

Зі змісту скарги вбачаються систематичні провокаційні дії адвоката ОСОБА_1 з протизаконним впливом на окремих осіб щодо схиляння їх до хабарів та прикриття співпраці з правоохоронними органами. Скаржником наведено випадки використання ОСОБА_1 статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва або надання правової допомоги клієнту, а в інших протиправних цілях.

Так, матеріали справи свідчать, що членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області Єсіною О.П., за дорученням Голови дисциплінарної палати Денисенко Б.Д. від 16.01.2017 року, у відповідності до вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на підставі скарги ОСОБА_7, яка надійшла до ДП КДКА Житомирської області 16.01.2017 року (вх. №397д) ініційовано проведення перевірки відносно адвоката ОСОБА_1 щодо дотримання ним вимог Закону та наявність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно нього.

У поясненнях адвокат ОСОБА_1 наголошує на тому, що він не порушував Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не розголошував адвокатської таємниці, а діяв, як правосвідомий громадянин.

За результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно адвоката ОСОБА_1, дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області 24.02.2017 року прийнято рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю за порушення Присяги адвоката України, грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Рішення обґрунтовано тим, що досліджені на засіданні дисциплінарної палаті матеріали свідчать про неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України, що відповідно до п.п. 2, 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що дії ОСОБА_1 направлені не на використання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за призначенням, а для вчинення дій, не пов’язаних з такою діяльністю, тобто не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги, а для впливу на окремих осіб з метою схиляння їх до отримання неправомірної вигоди. Отже, такі дії не входять до переліку юридичних послуг, які вправі надавати адвокат при здійсненні своїх повноважень, що є грубим порушенням Присяги адвоката України та порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатуру України.

Крім того, Радою адвокатів України, у рішенні № 38 від 16.02.2017 встановлено, що дії адвоката ОСОБА_1 вчиняються ним поза межами спеціального законодавства. Правил адвокатської етики, а також актів Ради адвокатів України та за своїми зовнішніми та внутрішніми ознаками, дії адвоката ОСОБА_1 є ніщо іншим, як співробітництво з оперативними підрозділами, що є неприпустимим. Також вказаним рішенням встановлено факт тиску на органи адвокатського самоврядування, у контексті розгляду питання притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що є неприпустимим.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність — незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на адвоката може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю у разі порушення присяги адвоката, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Відповідно до частини 3, 4 статті 6 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.

Так, частинами 2, 3 статті 7 вказаних Правил передбачено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно з частиною 1 статті 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката.

На підставі встановлених фактичних обставин справи, характеру та суті правовідносин, що склалися між учасниками адміністративного процесу, суд дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі оскаржуване рішення ВКДКА прийнято з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих та наявних у ВКДКА на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА регіону та ВКДКА.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, яким залишено без змін рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1, правомірним та обґрунтованим.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України ЄСПЛ відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА, як органу адвокатського самоврядування.

Оцінюючи аргументи сторін, слід зазначити, що дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури досліджено обставини подій, викладених у скарзі, встановлено фактичні дані, надано належну оцінку поясненням всіх учасників та обрано відповідне дисциплінарне покарання.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем порушено п.3.2 Регламенту ВКДКА, розмістивши на сайті та указавши в листі за вих.№911 від 18.05.2017 року неповну та неточну інформацію щодо порядку денного засідання ВКДКА, суд зазначає наступне.

Відповідно до Регламенту ВКДКА, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78 (із подальшими змінами) про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв’язку або кур’єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Суд не бере до уваги такі посилання позивача, оскільки останній сам зазначає, що ним отримано листа від 18.05.2017 року №911, яким його завчасно повідомлено про місце, день та час проведення засідання та не наводить, в чому саме допущено порушення відповідачем положень Регламенту.

Також позивач посилається на порушення відповідачем частини 2 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що не відповідає дійсності, оскільки матеріали дисциплінарної справи з КДКА Житомирської області надійшли до ВКДКА 13.03.2017 року, доручені 10.04.2017 року члену ВКДКА та розглянуті на наступному засіданні у травні 2017 року.

З огляду на вирішальні чинники правовідносин та характер спору, беручи до уваги сукупність вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що системний аналіз правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, та встановлені обставини у справі свідчать про обґрунтованість висновків рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1

Факти, які викладені у заяві адвоката ОСОБА_7, щодо неправомірних дій ОСОБА_1, які полягали у систематичних провокаціях підкупу широкого кола осіб знайшли своє підтвердження у рішеннях органів адвокатського самоврядування.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішення суб’єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову і визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ((АДРЕСА_1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 — 297 КАС України.

         Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2019 року.

Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук