You are currently viewing Куда пожаловаться на нотариуса, образец жалобы

Куда пожаловаться на нотариуса, образец жалобы

Нотариальная защита и услуги могут понадобиться в любой момент, однако риск «нарваться» на некомпетентного или лживого специалиста велик из-за так называемого человеческого фактора. Нотариусы занимаются вашими делами по части законов и часто, из-за сложности законодательства, могут подтолкнуть вас принять невыгодное для вас решение, неправильно защитить или вообще бездействовать из-за неохоты связываться с государственными органами. К сожалению, порядочных нотариальных контор сейчас гораздо меньше, чем хотелось бы. А, значит, может возникнуть обстоятельство, когда остается только жаловаться на нотариуса.

ОСНОВАНИЯ.

На нотариусов возложены жесткие обязательства при оказании услуг. Соответственно, при любом нарушении таких обязательств, вы вправе подать жалобу на их действия. Причиной жалобы могут стать:

Неправильно или незаконно оформленные/подписанные документы;

Несвоевременная передача документов от одного лица другому по доверенности;

Некомпетентная работа, которая повлекла за собой ущерб со стороны клиента;

Нарушение законов Украині во время своей деятельности (занятие практикой без лицензии, совершение заведомо незаконных сделок и т.д.);

Отказ без причины в исполнении взятых на себя обязанностей;

Бездействие;

Неправильное установление личности, сверка копий документов и т.д.

Потеря документов, переданных вами на хранение.

Любое незаконное действие со стороны нотариуса подлежит обжалованию в вышестоящий орган, поскольку обычно нотариальный договор об оказании услуг защищает самих нотариусов весьма эффективно. Лишь передача сведений о проблеме в инстанцию «повыше» может инициировать необходимую проверку, однако у вас обязаны быть доказательства – фактические отказы, письменные нарушения. Все, что можно предъявить как нарушение ваших прав или свобод.

КУДА ПОДАВАТЬ ЖАЛОБУ?

Для начала необходимо четко разделить два типа нотариусов – государственные и частные. Они подчиняются разным инстанциям, хотя круг их обязанностей и предоставляемых услуг совпадает. Разница, разумеется, в цене за подобные услуги.

Государственные и частные нотариальные конторы создаются с подачи Министерства Юстиции Украины;

Получается, что орган для обжалования действий государственных нотариальных контор – это Министерство. И именно туда в первую очередь и необходимо отправлять ваши претензии, если с самим нотариусом договориться не удалось и ваши права действительно были нарушены. Сделать это можно так:

Министерство – как государственный орган исполнительной власти – будет рассматривать вашу жалобу в течении 30 дней, во время которых должна быть проведена внеплановая проверка деятельности нотариуса и фактов, которые вы предоставили о его правонарушении. Вместе с жалобой обязательно нужно подавать копии или сканы документов, которые могли бы подтвердить ваши слова – в противном случае, вы можете получить встречную претензию о клевете и даже быть притянутым за это к судебному разбирательству.

В прокуратуру.

Если действия нотариуса привели к нарушению ваших прав и свобод посредством нарушения законности действий или тотального бездействия, вы можете обращаться к прокурору. Прокурорская проверка будет призвана подтвердить или опровергнуть ваше заявление, ссылаясь на действующие законы Украины, а также способна привести к наложению административных взысканий или передаче дела в суд.

Обращаться следует в прокуратуру по месту жительства – центральные органы перенаправят вашу жалобу в «нижестоящие» подразделения в любом случае, поэтому лучше не терять время. 

Ответ прокуратуры может быть, как исполнительный, так и сугубо информационный.

Жалоба в суд.

Обжалование действий нотариуса в суде, как правило, происходит в случаях, когда необходимо истребовать с нотариуса заплаченную ему сумму или пересмотреть незаконно выданные или подписанные документы. Как и в прокуратуру, сюда можно жаловаться, как на государственного, так и на частного нотариуса. 

Судебная практика.

ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ НОТАРІУСА В ЗВ’ЯЗКУ З ПІДРОБКОЮ НИМ ДОКУМЕНТІВ. Аргументи касаційної скарги нотаріуса про те, що заявлений позивачем спосіб захисту (визнання нотаріальної дії неправомірною) не передбачений чинним законодавством України, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Доводи касаційних скарг приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 та ОСОБА_6 є аналогічними доводам апеляційних скарг, не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини,не спростовують висновків судів, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального прав.

Категорія справи № 761/33944/15-ц: не визначено.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.04.2019. Оприлюднено: 08.04.2019.

Номер судового провадження: 61-33100ск18

Державний герб України

 

Постанова

Іменем України

 

25 березня 2019 року

м. Київ

 

справа № 761/33944/15-ц

 

провадження № 61-33100св18

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., КратаВ.І.,  

 

учасники справи:

 

позивач —  ОСОБА_4,

відповідач  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8,

третя особа — ОСОБА_6,

 

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційними скаргами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року у складі судді Піхур О. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,

 

ВСТАНОВИВ:

 

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

 

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (далі — приватний нотаріус КМНО ОСОБА_8) про визнання неправомірною нотаріальної дії.

 

В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилався на те, що 24 липня 2015 року приватним нотаріусом КМНО  ОСОБА_8 на нотаріальному бланку серії HAH № 943173 засвідчено справжність його підпису та виконано заяву про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон малолітнього ОСОБА_7, яку він не підписував без його особистої присутності, без встановлення його особи та перевірки його дієздатності на підставі ксерокопії його паспорта, який             25 грудня 2014 року знищено Дарницьким РВ ГУДМС України в м. Києві, у зв’язку із заміною на новий паспорт.

 

17 серпня 2015 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі його матері ОСОБА_6 здійснив виїзд за межі України на підставі підробленої заяви про надання згоди батька на тимчасовий виїзд малолітньої дитини за кордон.

 

Оскільки приватний нотаріус КМНО ОСОБА_8 вчинила нотаріальну дію, посвідчивши справжність підпису позивача про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон дитини на підставі ксерокопії знищеного паспорта, чим порушила норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, така нотаріальна дія підлягає визнанню неправомірною.

 

ОСОБА_7 просив визнати неправомірною нотаріальну дію приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 з посвідчення справжності підпису позивача на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України ОСОБА_7, виконану 24 липня 2015 року на нотаріальному бланку серії НАН № 943173, за реєстровим номером 1206 та покласти на відповідача витрати з  оплати судового збору.

 

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

 

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року про виправлення описки, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано неправомірною нотаріальну дію приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 з засвідчення справжності підпису ОСОБА_4 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України малолітнього ОСОБА_7, виконану                  24 липня 2015 року на нотаріальному бланку серії НАН № 943173, за реєстровим номером 1206 з підстав недотримання приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 вимог чинного законодавства при її вчиненні. Стягнуто з приватного нотаріуса КМНО на користь ОСОБА_4  487,20 грн судових витрат.

 

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що приватний нотаріус засвідчив справжність підпису ОСОБА_4 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон малолітнього сина на підставі паспорту громадянина України, який до вчинення оскаржуваної нотаріальної дії був замінений як непридатний для користування, тобто при вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус порушив вимоги статей 4344 Закону України «Про нотаріат». Заяву про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон малолітнього сина ОСОБА_4 не підписував, що підтверджується висновками експерта зроблені в кримінальному провадженні №12015100020007688 та подані позивачем як письмові докази відповідно до вимог статті 64 ЦПК України.

 

Короткий зміст рішення апеляційного суду

 

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року рішення  Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року залишено без змін.

 

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, дав їм належну оцінку. Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

 

Короткий зміст вимог касаційної скарги

 

У касаційній скарзі, поданій 06 вересня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, приватний нотаріус КМНО ОСОБА_8 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_4 відмовити.

 

У касаційній скарзі, поданій 15 вересня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_6 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня             2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

 

Надходження касаційних скарг та заперечень на них

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року та витребувано її матеріали з  Шевченківського районного суду м. Києва.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року.

 

11 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8

 

31 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_6

 

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

 

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

 

31 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

 

Аргументи учасників справи

 

Доводи касаційних скарг та заперечень на них

 

Касаційна скарга приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є незаконними та несправедливими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

Заявлений позивачем спосіб захисту (визнання нотаріальної дії неправомірною) не передбачений чинним законодавством України, оскільки факт перетину            17 серпня 2015 року ОСОБА_7 у супроводі його матері ОСОБА_6 кордону без згоди позивача не може бути скасований чи змінений, то і визнання оскаржуваної у цій справі нотаріальної дії щодо посвідчення підпису позивача на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України ОСОБА_7 неправомірною жодним чином не вплине на права (інтереси) позивача, досягнення чого є умовою для звернення до суду з позовом, тобто не забезпечить реального і ефективного захисту його прав.

 

Нотаріус не уповноважений здійснювати запити до органів ДМС України щодо чинності  документів, які посвідчують особу, та не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного з вчиненням нотаріальної дії чи подала недійсні та/або підроблені документи. Нею було ідентифіковано особу за фотокарткою з паспорту НОМЕР_1 та визначено обсяг її цивільної дієздатності, перевірені паспортні дані, наявність вклеєних фотокарток, що і стало підставою для вчинення нотаріальної дії.

 

Суди попередніх інстанцій не навели мотивів, з яких вони виходили, виключаючи можливість подання їй зацікавленою особою підробленого паспорта                               НОМЕР_1, а також її обізнаності, що паспорт підроблений. Визнання судом підписання заяви від імені ОСОБА_4 іншою особою за відсутності висновку експерта з цього питання є грубим порушенням судом норм процесуального закону, що призвело до неповного з’ясування усіх обставин справи.

 

Касаційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та несправедливими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.  Суди не з’ясували всі фактичні обставини справи, в результаті чого дійшли до неправильних висновків про задоволення позову ОСОБА_4

 

Заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 мотивовані тим, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого повністю погодився апеляційний суд, з дотриманням норм процесуального права правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню, дійшов обґрунтованого висновку про підставність і доведеність заявлених ОСОБА_4 позовних вимог, оскільки встановлено, що відповідач вчинив нотаріальну дію на підставі ксерокопії вже знищеного органами ДМС України паспорта позивача, особу позивача нотаріус не встановлював і не міг встановити, паспорта громадянина України не перевіряв (в архівній справі відповідача копія нового паспорта позивача, виданого 25 грудня 2014 року, відсутній, а в заяві вказаний знищений паспорт річної давнини), і ця обставина не спростована відповідачем під час розгляду справи. Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими, правильність вищезазначених висновків судів двох інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.  

 

Заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_6 мотивовані тим, що рішення судів є законними і справедливими, ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Касаційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів на спростування встановлених судами фактичних обставин справи, повністю дублює доводи й аргументи апеляційної скарги, які спростовані судом апеляційної інстанції.

 

Фактичні обставини справи

 

Суди встановили, що батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження від 18 березня 2003 року серії НОМЕР_2.  

 

24 липня 2015 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 засвідчено справжність підпису ОСОБА_4, який зроблено у її присутності на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон до Королівства Іспанії для відпочинку строком з 24 липня по 31 серпня 2015 року малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його матері               ОСОБА_6 та на відкриття Шенгенської візи, що підтверджується копією заяви та інформаційною довідкою з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.  

 

Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, 17 серпня 2015 року перетинав державний кордон за згодою батька.

 

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

 

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм  матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

 

Касаційні скарги задоволенню не підлягають.

 

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

 

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах  здійснюється  відповідно  до  законів, чинних  на  час вчинення окремих

процесуальних дій, вирішення справи.

 

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

 

Пунктом 11 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють таку нотаріальну дію як засвідчення справжності підпису на документах.

 

За положеннями статті 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб — її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

 

Статтею 78 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.

 

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затвердженийПорядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

 

Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу І підпунктів 6.1-6.2, 6.4 пункту 6 глави 7 розділу  ІІ  Порядку нотаріус зобов’язаний установити волевиявлення особи, яка

звернулась за вчиненням нотаріальної дії.

 

Суди встановили, що особу ОСОБА_4 відповідач установила за паспортом НОМЕР_1, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10 червня          1999 року.  

 

25 грудня 2014 року Дарницьким РВ ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_4 видано паспорт серії НОМЕР_3, замість непридатного для користування паспорта серії НОМЕР_1 від 10 червня 1999 року, виданого Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві (довідка Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 08 вересня          2015 року № 10171) та знищеного, що підтверджується актом 30 а/з 86                        від 17 січня 2015 року, у зв’язку з непридатністю паспорта до користування (листі-повідомлення Дарницького районного відділу в м. Києві Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 05 грудня         2015 року № 03/13544).

 

Відповідно до висновку експерта від 22 січня 2016 року № 129/тдд, зробленого на виконання постанови слідчого відділу управління поліції у Дарницькому районі Головного управління Національної поліції в м. Києві від 16 грудня           2015 року у кримінальному провадженні № 120215100020007688, підпис в заяві від 24 липня 2015 року серії НАН № 943173 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон, яка була засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у графі: «Підпис: (батько)» виконаний не громадянином ОСОБА_4; підпис в заяві від 24 липня 2015 року серії НАН № 943173 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон, яка була засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у графі: «Приватний нотаріус» виконаний громадянкою ОСОБА_8

 

Згідно з висновком експерта від 18 квітня 2016 року № 66, зробленого на виконання постанови слідчого відділу управління поліції у Дарницькому районі Головного управління Національної поліції в м. Києві від 11 квітня 2016 року у кримінальному провадженні № 120215100020007688, підпис та рукописний запис «ОСОБА_4» в графі «Підпис: (батько)» в заяві від імені ОСОБА_4 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон від 24 липня 2015 року серії HAH № 943173 виконано не ОСОБА_4, а ОСОБА_6  

 

Встановивши, що ОСОБА_4 не підписував заяву про надання згоди на тимчасовий виїзд його сина за кордон України при вчиненні нотаріальної дії, а саме при посвідченні справжності підпису ОСОБА_4 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон України нотаріусом встановлено особу ОСОБА_4 за паспортом серії НОМЕР_1 від 10 червня 1999 року, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві, який на момент посвідчення справжності його підпису був знищений уповноваженими на те органами як непридатний для користування, тобто нотаріус при вчиненні нотаріальної дії не дотримався вимог статті 43 Закону України «Про нотаріат», суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

 

Вирішуючи спір між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановили обставини справи, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

 

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою,

яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

 

Аргументи касаційної скарги нотаріуса про те, що заявлений позивачем спосіб захисту (визнання нотаріальної дії неправомірною) не передбачений чинним законодавством України, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.  Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

 

Доводи касаційних скарг приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 та      ОСОБА_6 є аналогічними доводам апеляційних скарг, не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини,не спростовують висновків судів, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального права.

 

В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

 

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

 

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

 

Керуючись статтями 400401416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційні  скарги  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишити без задоволення.

 

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року  залишити без змін.

 

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

 

Судді                                                                                                Н. О. Антоненко

 

                                                                                                            В.І. Журавель

 

                                                                                                            В.І. Крат

ОБРАЗЕЦ.

Жалоба на нотариуса в обязательном порядке должна быть лишена любой грубой речи, а также угроз, эмоций и ваших допущений. Приводите в тексте только факты, не забывайте ссылаться на законы и пункты договора, согласно которым и произошло нарушение ваших прав. Соблюдайте трехступенчатую структуру: шапка-тело-заключение.

В шапке обязательно укажите орган, куда вы направляете жалобу, затем свои данные, затем данные нотариуса, нарушающего закон. Тело жалобы пишется в свободной форме, однако должно завершаться четкими и соразмерными требованиями в адрес инстанции (не нотариуса), куда вы пишете. В заключении следует перечислить те документы, которые вы можете приложить к обращению, а также поставить свою подпись и дату.

Оставить заявку на звонок:

Карта проезда:

Добавить комментарий