Юридическая помощь при ДТП Киев, Украина (2021)

Для каждого автолюбителя ДТП — серьезная проблема, даже если пострадали только машины. Согласитесь, что никому не хочется ждать полицию, заполнять необходимые документы, ехать на разбор для определения виновника, потом обращаться к страховщику за выплатой или ремонтировать автомобиль за свой счет.

Хорошо, когда все удачно сложилось: вы не виноваты, а, значит, сможете получить выплату по ОСАГО от страховщика. Еще лучше, когда вам выплатили всю сумму, достаточную для ремонта.

А если нет?

Если вас признают виноватым, когда вы считаете себя невиновным?

Если получили страховое возмещение в 10 раз меньше, чем необходимо на ремонт?

Что делать в таких случаях?

Мы поможем вам разрешить спорные моменты.

Юридическая помощь наших адвокатов при ДТП.

Адвокаты в Киеве нашего адвокатского объединения предлагают профессиональные правовые консультации в любых ситуациях. Например, настоятельно рекомендуем участие юриста, когда речь идет о происшествиях на дороге. Помощь и услуги юриста при ДТП помогут надлежащим образом оформить необходимые при этом документы и предотвратить нежелательное развитие событий. Профессиональный автоюрист в Киеве нашего объединения адвокатов предоставит грамотные консультации, поможет при необходимости получить возмещение ущерба после ДТП или найти решение страхового спора при ДТП.

Основная причина обращения к нашим специалистам – это возмещение ущерба от аварии. Юридическая помощь при ДТП понадобится вам, что бы разрешить споры с участниками дорожно-транспортного происшествия. Не редкость, когда полис ОСАГО не покрывает стоимость ремонтных работ или восстановления другого имущества потерпевшего. В таком случае адвокаты займутся установлением виновного за причиненный имущественный вред. В дальнейшем вам понадобится помощь в составлении иска или претензионного письма, а возможно и представительство в суде по спорам в ДТП.

Юридическая помощь – как гарантия успешного разрешения проблем при ДТП.

Профессиональная юридическая помощь при ДТП просто неоценима. Опытный специалист проконсультирует автовладельца, чтобы предоставить полную информацию о деле. Также вы узнаете свои права и обязанности в сложившейся ситуации.

Помимо этого, наши юристы ознакомят вас с тем, как правильно действовать сразу после ДТП, подскажут список документации, необходимой для урегулирования конфликта. Своевременная юридическая помощь при ДТП позволит вам максимально быстро и выгодно решить все возможные проблемы.

Тонкости решения страховых споров.

Наверное, самый сложный процесс, с которым сталкивает автовладелец после аварии — это разрешение споров со страховой компанией. Самостоятельные действия практически никогда не приводят к нужным результатам, а также отнимают много времени и нервов. К тому же, автомобильное право довольно сложное и его нормативно-правовая база часто меняется. Если вы рассчитываете, как можно быстрее получить возмещение ущерба после ДТП, то обращайтесь к нашим специалистам.

У нас работают опытные адвокаты, которые возьмут на себя урегулирование разногласий в досудебном порядке. Для этой цели будут проведены переговоры и составлена претензия в страховую компанию по ОСАГО и КАСКО. Если же подобный сценарий не сработает, то мы окажем всю необходимую помощь, чтобы решить проблемы в судах города Киева и по всей Украине. Вы можете рассчитывать на максимально выгодный для вас исход вашего дела.

Определение виновника ДТП.

Считая себя не виноватым и обратившись к юристу, вы сможете доказать свою правоту.

Не стоит махать рукой на признание виновным вас. Это может быть чревато неприятными последствиями, бьющими по вашему кошельку.

Представьте себе, что вас признали виновником ДТП, когда ситуация довольно-таки спорная. Мало того, что расходы на ремонт вашей машины полностью лягут на вас, так еще и пострадавший может потребовать компенсации ущерба тоже с вас, если выплаты по ОСАГО не хватит. Помимо этого, в следующем году при продлении договора ОСАГО вы заплатите значительно больше за страховку. Вам это интересно? Думаем, нет.

Ситуация станет намного интереснее, когда виновником будет признан ваш оппонент. В этом вам пригодится юрист, который поможет не только на стадии разбора ДТП, но и при обжаловании постановления об административном правонарушении.

Мы помогаем нашим клиентам в таких ситуациях как:

ДТП с полицией которые ехали с сиреной и мигалкой;

Авария на нерегулируемом перекрестке с участием сотрудника полиции;

Другие случаи, где виновники аварии всячески пытаются увильнуть от ответственности;

Вашу ситуацию также успешно “разрулим”.

Независимая экспертиза ущерба после ДТП.

Экспертов-оценщиков довольно-таки много, но желательно обратиться в ту организацию, которая помимо оценки оказывает услуги по защите клиентов в суде.

Конечно, можно обратиться к первому попавшемуся специалисту за оценкой ущерба. Но не факт, что высчитанная сумма будет рассчитана, верно, и в итоге не будет урезана/оспорена страховщиком. Если сумма будет значительно завышена, то не только страховщик выплатит меньше, но и в случае судебного разбирательства ваша оценка не будет принята во внимание судом.

Обратившись к нам, вы получите реальную оценку ущерба, что в дальнейшем сэкономит ваше время при получении полного страхового возмещения.

Получение полной страховой выплаты.

Допустим, вы признаны невиновным в ДТП и обращаетесь к страховщику за выплатой. Все документы представлены, а денег все нет и нет, хотя и обещают. Или выплатили, но сумму раз в 10 меньше необходимой на ремонт.

Что делать в этом случае?

Наилучший выход – не ждать обещанного, не писать претензии о пересмотре суммы страхового возмещения, а обращаться в суд. Здесь вам непременно понадобиться юридическая поддержка.

Что делать, если МТСБУ мало платит по ОСАГО?

Хотите ли вы только правильно составить иск или же, чтобы ваши интересы в суде представлял грамотный специалист, в любом случае юрист необходим.

Вы думаете, что справитесь сами? Возможно.

Только времени у вас лично займет этот процесс намного больше.

Судите сами по объему работ, который предстоит сделать только на подготовительном этапе.

Нужно изучить судебную практику конкретно по вашему вопросу, а для этого нужно ее еще найти.

Затем ознакомиться с требованиями, предъявляемыми к иску.

Наконец-то приступить к его написанию, в процессе чего находить статьи законов, которые подтверждают ваше право.

Рассчитать судебный сбор, предварительно найдя правила ее расчета.

Сходить в банк оплатить суд. сбор и подать иск в суд.

Можно вздохнуть свободно? Не тут-то было! Так как вы новичок в этом деле, то, скорее всего, что-нибудь напортачили.

Ваш иск или не примут к производству, или оставят без движения. Придется исправлять свои ошибки, на которые уходит время.

А потом начнется самое сложное: доказывание вашей правоты в суде.

Стоит ли всем этим заниматься самому, если есть хорошие юристы по ДТП?

Вы же не будете шить себе костюм, если не специалист в этом деле? Можно, конечно, самому покорпеть, а потом либо не носить совсем свое произведение, либо одевать некачественно сшитую вещь.

Так что, согласитесь, лучше отдать решение ваших проблем профессионалам, чем потратив много времени впустую сделать некачественно самому.

Схема нашей работы.

— Консультация, Детальное изучение вопроса, Анализ документов и перспектив дела.

— Досудебная подготовка, Сбор доказательства по делу.

— Выработка выгодной правовой позиции по вашему делу.

— Составление и подача пакета документов в суд.

— Защита ваших прав и интересов в суде.

Судебная практика по ДТП.

Дело № 1

Категорія справи № 317/2765/18: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.

Надіслано судом: 22.02.2019. Зареєстровано: 24.02.2019. Оприлюднено: 25.02.2019.

Номер судового провадження: 2/317/145/2019

Державний герб України

Провадження № 2/317/145/2019

Справа № 317/2765/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ГРОМОВОЇ І.Б.,

при секретарі Коваль В.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, —

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року до Запорізького районного суду Запорізької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, 13.10.2017 року на трасі Москва- Сімферополь біля повороту на смт. Кушугум відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та участю ОСОБА_3. Вона керувала автомобілем НОМЕР_1, а ОСОБА_3 — автомобілем «ВАЗ 21011» державний реєстраційний номер 18074НА. Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді є водій ОСОБА_3

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2685489 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у відповідача, на підтвердження чого надається копія полісу. Водій ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ДПТ визнав і ними за спільною згодою було складено Європротокол. У встановлений термін ОСОБА_3 повідомив відповідача про ДТП та подав необхідний перелік документів для виплати страхового відшкодування.

13.10.2017 року позивач подала відповідачу заяву про страхове відшкодування.

Незважаючи на це, листом від 02.02.2018 року відповідач відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, бо жоден з водіїв начебто не визнав свої вини.

Після цього, ОСОБА_3 на прохання позивача направив відповідачу заяву від 07.06.2018 року про визнання вини.

Листом від 20.06.2018 року відповідач повідомив ОСОБА_3, що заява отримана та перенаправлена на розгляд до відділу врегулювання.

Таким чином, відповідач до теперішнього часу не виплатив позивачу страхове відшкодування, тобто, ухиляється від виконання своїх обов’язків, передбачених законодавством до договором страхування.

ОСОБА_4 ліміт за шкоду, заподіяну майну за полісом № АК/2685489 складає 100000,00 гривень, тобто, шкода завдана автомобілю не перевищує встановлений полісом ліміт.

Позивачка зазначила, що її автомобіль був оглянутий експертом відповідача, виконано його оцінку, але у наданні копії висновку їй було відмовлено.

Відповідно до висновку експертного авто- товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП сума складає 21904,30 грн.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити завдану їй матеріальну шкоду, у зв’язку з чим вона вимушена звернутися до суду з цим позовом, в якому просила суд:

— стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «СК «Київ РЕ» на її користь матеріальну шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою у сумі 21904,30 грн.;

— стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «СК «Київ РЕ» на її користь судові витрати у розмірі 704,80 коп. та витрати на правову допомогу.

Відповідач ТОВ «СК«Київ РЕ» подав відзив на позов, в якому зазначав, що 18.03.2017 року між ОСОБА_4 компанією «Київ Ре» та ОСОБА_3 було укладено поліс № АК/2685489 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим є транспортний засіб «ВАЗ 21011», д.р.н.з. 18047НА.

13.10.2017 року до ОСОБА_4 компанії «Київ Ре» звернулася власник автомобіля «Hyundai», д.р.н.з. АР0564ВО, ОСОБА_1 з Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 13.10.2017 року, яка сталась 13.10.2017 року на трасі Москва — Сімферополь за участі забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 21011», д.р.н.з. 18047НА, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Hyundai», д.р.н.з. АР0564ВО, під керуванням ОСОБА_1, надавши також «Європротокол» від 13.10.2017 року.

При цьому, відповідач защначає що відносини, повязані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі — Закон).

Згідно ст. 6 Закону ОСОБА_4 випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно- правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров іо та/або майну потерпілого.

Як походить з наведеної норми Закону та й з назви самого Закону, ОСОБА_4 страхує саме цивільно-правову відповідальність особи.

Очевидним є також той факт, що виходячи із загальних норм чинного законодавства України, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), передбачено адміністративну відповідальність — ст. 124 КУпАП — (а у випадку завдання шкоди здоровю чи життю — кримінальну відповідальність, передбачену статтею 286 КК України) особи за порушення правил дорожнього руху та з урахуванням того, що статтею 6 Закону встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої забезпеченим транспортним засобом, а цивільно-правові наслідки настають лише за наявності вини особи, що підлягає страхуванню, що доводиться у порядку встановленому чинним законодавством України про адміністративні правопорушення, а також кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством України та визначається постановою (рішенням, вироком) суду, яке набуло чинності у порядку, встановленим чинним законодавством України.

Крім того, виходячи з приписів цивільного права України фактичною підставою цивільно-правової відповідальності є склад правопорушення, елементами якого визнаються:

1) протиправність діяння; 2) шкода; 3) причинний зв’язок між протиправним діянням і шкодою; 4) вина правопорушника.

Наявність складу правопорушення є єдиною достатньою умовою виникнення цивільно- правової відповідальності. Для того щоб виникла цивільно-правова відповідальність, необхідна наявність усіх її підстав (їх сукупність). Тобто, відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, цивільно-правова відповідальність особи не наступає.

Отже, статтею 6 Закону встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої забезпеченим транспортним засобом, а цивільно-правові наслідки настають лише за наявності вини особи, що підлягає страхуванню, що доводиться у порядку, встановленому чинним, вданому випадку, адміністративним законодавством України.

З поданих ОСОБА_4 документів походить, що учасники вищезазначеної дорожньо- транспортної пригоди не викликали на місце дорожньо-транспортної пригоди співробітників відповідного підрозділу Національної поліції, а скористалися правом на складення спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду — «Європротокол».

При цьому відповідач зазначає, що п. 33.2. ст. 33 Закону чітко визначено за яких умов можливе оформлення Європротоколу, а саме:

«У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, підтверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку».

З наданого позивачем ОСОБА_4 «Європродоколу» вбачалося, що жоден з учасників ДТП не вважає себе винним у його скоєнні, оскільки інформація про визнання одним з водіїв своєї вини у ДТП в «Європротоколі» відсутня. Тобто згоди водіїв транспортних засобів часників ДТП щодо обставин її скоєння досягнуто не було. Тому, керуючись наведеною вище нормою Закону, учасники ДТП зобовязані були проінформувати відповідні підрозділи Національної поліції про настання ДТП, і, відповідно, не мали права складати «Європротокол».

З огляду на наведене, Страхова компанія «Київ Ре» своїм листом від 07.02.2018 року № 66 повідомила ОСОБА_1, що не має правових підстав для розгляду наданого нею повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротоколу») та виконання подальших дій, які передбачені Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому зазначимо, до прийняття такого рішення ОСОБА_4 було замовлено незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Hyundai», д.р.н.з. АР0564ВО, яка відповідно до Звіту № 2003 від 02.11.2017 року про оцінку зартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 21904,30 грн.

Що стосується заяви Страхувальника ОСОБА_3 від 07.06.2018 року щодо визнання вини в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 13.10.2017 року, то чинним законодавством України не передбачено визнання водієм вини вже після ДТП і, навпаки статтею 33 Закону встановлено, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротокол») спільно складається учасниками пригоди безпосередньо на місці ДТП. Саме цей документ — «Європротокол», складений на місці ДТП, є основним документом, який подається заявником ОСОБА_4 і на підставі якого випадок, може бути визнано як страховий. Тому вказана заява від 07.06.2018 року, подана ОСОБА_3 більше ніж через півроку після ДТП, жодним чином не могла вплинути на прийняте ОСОБА_4 ще у лютому місяці 2018 року рішення.

З огляду на наведене відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 зявились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні тим, що містяться у позові.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник ТОВ «СК «Київ РЕ» не зявився.

Третя особа ОСОБА_3А, до суду зявився, позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення в яких зазначив, що вважає вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у звязку з наступним.

13.10.2017 року на трасі Москва — Сімферополь біля повороту на смт. Кушугум відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «ВАЗ 21011», д.н. 18074НА під керуванням ОСОБА_3.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21011», д.н. 18074НА, ОСОБА_3 відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2685489 застрахована у Товариства з додаткової відповідальністю «СК «Київ РЕ».

Водій ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ДПТ визнав та за спільною згодою учас ників було складено Європротокол. У встановлений термін ОСОБА_3 повідомив відповідача про ДТП та подав необхідний перелік документів для виплати страхового відшкодування.

13.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Товариства з додаткової відповідальністю «СК «Київ РЕ» з заявою про страхове відшкодування.

Відповідно до листа від 07.02.2018 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки за думкою страховика з наданого «Європротоколу» вбачається, що жоден з учасників ДТП не вважає себе винним у його скоєнні, оскільки інформація про визнання одним водієм своєї вини у ДТП в «Європротоколі» відсутня. Тобто відповідач безпідставно зробив висновок про те, що згоди водії транспортних засобів-учасників ДТП щодо обставин її скоєння досягнуто не було.

Але встановлено відповідно заяви від 07.06.2018 року адресованої ТДВ «СК «Київ РЕ» ОСОБА_3 надав заяву про визнання вини у скоєнні ДТП 13.10.2017 р.

Листом № 205к/54 від 20.06.2018 року відповідач повідомив ОСОБА_3, що заява отримана та перенаправлена на розгляд до відділу врегулювання ТДВ «СК «Київ РЕ».

Згідно звіту № 2003 про оцінку вартості відновлювального ремонту ушкодженого транспортного засобу від 02.11.2017 р. транспортного засобу Hyundai Getz державний номер НОМЕР_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 36059,23 грн., кофіціент фізичного зносу складових складає 0,4787, матеріальна шкода нанесена власнику автомобіля в результаті його пошкодження дорівнює 26285,16 грн.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, — це шкода пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У ст. 9.4 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та полісу №АК/2685489 обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого та встановлений розмір франшизи в розмір 0 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що з вересня 2011 року в Україні вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування». Цим Законом було запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП з незначними наслідками шляхом складання повідомлення про ДТП (Європротоколу) та інші новації, спрямовані на приведення обовязкового страхування цивільної відповідальності автовласників, у відповідність до міжнародних стандартів страхування та врегулювання збитків.

Стороною відповідача не було надано суду жодних доказів на підтвердження неправомірності складення європротоколу, відповідно до якого ОСОБА_3 визнав свою провину, як і не надано доказів на підтвердження зазначення в ньому невірних даних щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а відтак суд вважає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), складений сторонами 13.10.2017 року, — належним доказом, який підтверджує факт, обставини ДТП тавинність втретьої особи у його вчиненні.

Позивачем ОСОБА_1 були надані усі наявні та необхідні для встановлення обставин у справі докази, в тому числі і на підтвердження розміру спричинених їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків, вартості ремонтно-відновлювальних робіт належного їй транспортного засобу.

В рекомендаціях по складанню (заповненню) бланку Європротоколу, що разом з полісом надається ОСОБА_4 відсутні вимоги щодо заповнення протоколу. Графа «Винний в ДТП» взагалі не передбачена. Законодавством така вимога не встановлена. Звернення саме винуватця до страхової компанії, вчасно з наданням пакету документів і є підтвердженням того, що учасники ДТП дійшли згоди про винуватість ОСОБА_3

В свою чергу відповідач ТДВ «СК «Київ РЕ» окрім відзиву на позов не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог, наданими йому процесуальними правами скористався на власний розсуд.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

В п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України зазначено, що до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в звязку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки позивачем у позовній заяві зазначено, що на час подання нею було сплачено кошти у розмірі 900,00 грн. за роботу адвоката, зазначена обставина підтверджується квитанцією № 4116 від 19.08.2018 р., ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до положень ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд —

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до товариства з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ» (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ЄДРПОУ 33442139), третя особа: ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 21904,30 грн. (двадцять одна тисяча девятсот чотири грн. 30 коп.).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Київ РЕ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 900,00 грн. (девятсот грн. 00 коп).

Відповідно до ч. 1ст. 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 1ст. 355 ЦПК Україниапеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних ПоложеньЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно — телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення буде виготовлений 25.02.2019 року.

Суддя І.Б. Громова

Дело № 2

Категорія справи № 910/17243/18: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.

Надіслано судом: 25.02.2019. Зареєстровано: 25.02.2019. Оприлюднено: 26.02.2019.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2019Справа № 910/17243/18

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»

про стягнення 17 766,08 грн.,

ВСТАНВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі — ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (надалі — ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал») про стягнення 17 766,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті №пл6567ак8ф від 11.01.2018 внаслідок настання страхової події — дорожньо-транспортної пригоди (надалі — ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер АА8851ТС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу — автомобіля Mazda, реєстраційний номер АА9836НР, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1248718, а тому позивач вказує, що обов’язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов — протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) — протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала вручена ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» 02.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103048930496, проте відзив на позовну заяву відповідачем не подано, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

11.01.2018 між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті №пл6567ак8ф (надалі — «Договір»), об’єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, зокрема, автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер АА8851ТС, на випадок настання страхових випадків, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

18.01.2018 о 12:20 год. Юрчук О.А., керуючи автомобілем Mazda, реєстраційний номер АА9836НР, по Дарницькому шосе, ж/д станція «Лівий берег», в м. Києві, не вибрала безпечної дистанції, не врахувала дорожньої обстановки, в результаті чого здійснила зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер АА8851ТС, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля Mazda, реєстраційний номер АА9836НР, вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2018 у справі №753/1704/18, відповідно до якої Юрчук О.А. визнано винною у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер АА8851ТС, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 18 266,08 грн.

На підставі страхового акту №АХА2363748 від 03.03.2018, позивач, виконуючи свої зобов’язання за Договором, перерахував на рахунок СТО суму страхового відшкодування у розмірі 18 266,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №428 876 від 05.03.2018.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов’язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов’язаннях: деліктному зобов’язанні винуватця; зобов’язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов’язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов’язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов’язанні винуватця; зобов’язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов’язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов’язань виключно за умови виконання встановлених Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов’язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб’єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб’єкта звенення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо — і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mazda, реєстраційний номер АА9836НР, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mazda, реєстраційний номер АА9836НР, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» на підставі договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1248718, яким передбачено, що франшиза за ним становить 500,00 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» із заявою про виплату страхового відшкодування №СУ/005107/3 від 07.08.2018, в якому просило здійснити страхове відшкодування у розмірі 18 266,08 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер АА8851ТС, становить 18 266,08 грн., яка повністю виплачена позивачем.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний:

— у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими — прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

— у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, — прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) №АМ/1248718 обумовлене закінченням дев’яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов’язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд відзначає, що претензія ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» про виплату страхового відшкодування залишена ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» без задоволення, а на момент розгляду справи по суті строк здійснення такого відшкодування настав.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, враховуючи встановлену судом вартість відновлювального ремонту, яка обмежена розміром права зворотної вимоги, яка перейшла до позивача, визначені полісом №АМ/1248718 розміри лімітів відповідальності та франшизи (дорівнює 500,00 грн.), відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 17 766,08 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» на користь ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 17 766,08 страхового відшкодування.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва —

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, приміщення 36; ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 17 766 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий

Дело № 3

Категорія справи № 753/7835/18: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.

Надіслано судом: 21.02.2019. Зареєстровано: 22.02.2019. Оприлюднено: 25.02.2019.

Номер судового провадження: 2/753/3538/19

Державний герб України

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7835/18

провадження № 2/753/3538/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» лютого 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого — судді Коренюк А.М.

при секретарі Ляшенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, суд —

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу). Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, 05 березня 2015 року о 17 годині 15 хвилин на перехресті вулиць Межирівська та Волоська в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дорогу автомобілю, який наближався до вказаного перехрестя проїздних частин по головній дорозі, та допустив зіткнення з (ним) автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 В наслідок ДТП було завдано шкоди «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року, яка набула чинності, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення — штрафу. З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення незалежної автотоварознавчого дослідження. Так, згідно Звіту № 9053 від 25 березня 2015 року товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, проведеного суб»єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт-Сервіс», вартість збитку завданого автомобілю «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 45 485 грн. 83 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена ним 29 квітня 2015 року на підставі заяви страхувальника та платіжного доручення № 2237 в загальній сумі 31 045 грн. 84 коп.

В судове засіданні позивач не з»явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином — рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті судової влади (суду).

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, 05 березня 2015 року о 17 годині 15 хвилин на перехресті вулиць Межирівська та Волоська в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дорогу автомобілю, який наближався до вказаного перехрестя проїздних частин по головній дорозі, та допустив зіткнення з (ним) автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

В наслідок ДТП було завдано шкоди «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року, яка набула чинності, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення — штрафу (а.с.6).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення незалежної автотоварознавчого дослідження.

Так, згідно Звіту № 9053 від 25 березня 2015 року товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, проведеного суб»єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт-Сервіс», вартість збитку завданого автомобілю «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 45 485 грн. 83 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена позивачем 29 квітня 2015 року на підставі заяви страхувальника та платіжного доручення № 2237 в загальній сумі 31 045 грн. 84 коп. (а.с.23, 24, 25).

Відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У зв»язку з проведеною позивачем регламентною виплатою потерпілому у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи — відповідача.

Відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до пункту першого статті 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу Звіт товарознавчого дослідження, на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність в Україні, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Загальним засадам оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджений Мін»юстом, Фондом держмайна, реєстраційний № 1070/8395 від 24.11.2003 року (зі змінами) тощо; має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку та виконаний з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте частиною 3 зазначеної статті визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За таких правових підстав, суд застосовує спеціальну норму, регулюючу дані правовідносини — статтю 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наслідками вимог частини 3 статті 22 ЦК України.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Позиачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір — 1 762 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 1166, 1188, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст. ст. 9, 38, 40, 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд —

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ — 21647131, 31 045 грн. 84 коп. — витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, 1 762 грн. 00 коп. — судового збору, а всього — 32 807 (тридцять дві тисячі вісімсот сім) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Онак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду — протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів — для рішень і 15 календарних днів — для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами — через суд першої інстанції.

СУДДЯ:

Дело № 4

Категорія справи № 753/5232/18: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.

Надіслано судом: 21.02.2019. Зареєстровано: 22.02.2019. Оприлюднено: 26.02.2019.

Номер судового провадження: 2/753/3470/19

Державний герб України

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5232/18

провадження № 2/753/3470/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» лютого 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого — судді Коренюк А.М.

при секретарі Крамарчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, суд —

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі ПрАТ«Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування. Мотивуючи свої вимоги тим, що 03 червня 2015 року о 12 год. 00 хв. на Московській площі в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1, який був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АІ/1319478, чинним на час ДТП), під керуванням ОСОБА_3та автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2. В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року ОСОБА_2визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення — штрафу. З метою визначення розміру збитку, завданого транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Так, згідно Звіту № 1032/15 товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 19 червня 2015 року, проведеного суб»єктом оціночної діяльності, вартість збитку завданого автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 7 831 грн. 91 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена ним 08 жовтня 2015 року на підставі заяви страхувальника та платіжного доручення № 36208 в загальній сумі 5 996 грн. 93 коп. Вважає, що водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов»язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, з яким укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомити про ДТП, проте цього не зробив, тому він в порядку зворотньої вимоги (регресу) на підставі ст. 33, п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з відповідача заподіяні ним матеріальні збитки.

В судове засідання позивач не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі ордеру про надання правової допомоги від 12 лютого 2019 року, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючи на недоведеність та безпідставність. Не визнаючи факт невиконання відповідачем обов»язку невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, з яким було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомити про ДТП страховика, вважаючи, що він повідомив страховика, проте доказів тому не має.

Вислухавши пояснення відповідача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Судом встановлено, що 03 червня 2015 року о 12 год. 00 хв. на Московській площі в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1, який був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АІ/1319478, чинним на час ДТП), під керуванням ОСОБА_2та автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.29, 30, 31).

В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року ОСОБА_2визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення — штрафу (а.с.31).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З метою визначення розміру збитку, завданого транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення автотоварознавчого дослідження.

Так, згідно Звіту № 1032/15 товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 19 червня 2015 року, проведеного суб»єктом оціночної діяльності, вартість збитку завданого автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 7 831 грн. 91 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена ним 08 жовтня 2015 року на підставі заяви страхувальника та платіжного доручення № 36208 в загальній сумі 5 996 грн. 93 коп. (а.с.47).

Водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов»язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, з яким укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомити про ДТП, проте відповідач цього не зробив, тому він в порядку зворотньої вимоги (регресу) на підставі ст. 33, п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має відшкодувати заподіяні ним матеріальні збитки позивачу.

Про вказану ДТП страхувальник/водій забезпеченого транспортного засобу, причетний до ДТП, не повідомили ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», як того вимагає договір про страхування та Закон України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомлення надійшло від іншого учасника ДТП, якому завдані збитки — ОСОБА_5 08 червня 2015 року, тобто на 5-тий день (а.с.24-26), при цьому страхуальник до вказаної страхової компанії із відповідною заявою не звертався, що не спротовується відповідачем.

Суд вважає, що відповідач (водій забезпеченого транспортного засобу, причетний до ДТП) на підставі пп. «г» п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має відшкодувати 48 514 грн. 91 коп. — витрат, пов»язаних із виплатою ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» страхового відшкодування, як особа, яка не повідомила страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (пп. «г» п. 38.1.1. ст. 38 вказаного Закону).

Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, оскільки докази на спростування позовних вимог не надані, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами, наданими позивачем по справі.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір — 1 762 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 33, 36, пп. «г» п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.. 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд —

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку зворотної вимоги (регресу), — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код платника податків — НОМЕР_3, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ — 20782312, 5 996 грн. 93 коп. — витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, 1 762 грн. 00 коп. — судового збору, а всього — 7 758 (сім тисяч сімсот п»ятдесят вісім) грн. 93 (дев»яносто три) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом пятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Коренюк А.М.

Дело № 5

Категорія справи № 200/7740/16-п: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Надіслано судом: 08.09.2016. Зареєстровано: 09.09.2016. Оприлюднено: 14.09.2016.

Дата набрання законної сили: 17.05.2016

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 200/7740/16-п

Провадження №3/200/1812/16

04 травня 2016 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, надіслані з Департаменту патрульної Поліції Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого водієм в МКП ДЕТ Депо №2, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 за ст. 124 КУпАП України, —

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2016 року, водій ОСОБА_2, 01.04.2016 року о 18 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом МАЗ Т103, бортовий номер 2546, рухаючись по пр..ОСОБА_3, в напрямку з перехрестя ОСОБА_4 та вул.Барикадна до перехрестя ОСОБА_3 та вул.Ширшова у м. Дніпропетровську, на перехресті ОСОБА_3 та вул.Харківська, не дотримуючись безпечної дистанції у залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, тим самим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП транспортним засобам нанесені механічні пошкодження.

В суді правопорушник ОСОБА_2 вину не визнав, посилаючись при цьому на те, що інший учасник ДТП почав різко змінювати полосу руху та також різко зупинився, в наслідок чого він також вимушений був екстрено гальмувати тролейбус з людьми, щоб уникнути зіткнення з іншими автомобілями, які рухались поруч. Вказав, що Правила дорожнього руху він не порушував, тому немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з адміністративного матеріалу та доданих до нього схеми ДТП, пояснень учасників ДТП та пояснень свідків ДТП, в них містяться дуже протилежні дані як учасників ДТП так і свідків в скоєнні ДТП.

Зі схеми ДТП зовсім не можливо встановити рух автомобілів, один з яких тролейбус та має рухатись лише по електричній колії, що не зазначено в схемі. Іншого автомобіля, зовсім не зазначено на схемі ДТП, як учасника ДТП.

Таким чином, прихожу до висновку про неможливість встановлення дійсної події ДТП та складу правопорушення в діях будь-якого водія даного ДТП.

З огляду на викладене, провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю у звязку з недоведеністю події ДТП та складу правопорушення в діях водія ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

Керуючись ст. 283, п.1 ст. 284 КпАП України, —

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити за недоведеністю події ДТП та складу адміністративного правопорушення в його діяннях, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до відповідного апеляційного суду через Бабушкінський районний суд.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва