You are currently viewing Cтрок позовної давності щодо розподілу майна подружжя

Cтрок позовної давності щодо розподілу майна подружжя

Постанова від 11 липня 2019 року справа № 161/17070/15-ц провадження № 61-32694св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Установивши, що спірну квартиру придбано подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період шлюбу і за рахунок спільних коштів, а також враховуючи відсутність документів, що спростовують ці обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що спірна квартира була спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Припинення шлюбу шляхом його розірвання не припиняє право спільної власності.

Крім того, правильним є висновок суду про те, що відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки суду не надано доказів того, що право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на придбану у період шлюбу квартиру було порушене, не визнавалося або оспорювалося відповідачем чи будь-якою іншою особою раніше, ніж за три роки до пред`явлення нею даного позову до суду.

Постанова

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа № 161/17070/15-ц

провадження № 61-32694св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_1 ,

правонаступник позивача 1 — ОСОБА_2 ,

правонаступник позивача 2 — ОСОБА_3 ,

відповідач — ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2017 року у складі судді Рудської С. М. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 01 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Стрільчука В. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 06 листопада 1982 року до 31 липня 2000 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4

16 березня 1992 року між виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким відповідач придбав квартиру АДРЕСА_1 за ціною 3 038 крб., яка була сплачена в момент підписання договору.

Вказана квартири є спільною сумісною власністю сторін.

Їй стало відомо, що ОСОБА_4 намагається відчужити квартиру від її імені, але без її згоди, що свідчить про оспорювання ним її права власності на частину зазначеного нерухомого майна.

Враховуючи викладене, просила визнати спірну квартиру об`єктом спільної сумісної власності сторін.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2016 року до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 залучена її матір ОСОБА_2 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2017 року до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 залучений її син ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 01 серпня 2017 року, позов задоволено.

Визнано квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Вирішено питання про судові витрати.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки на час придбання спірного майна сторони проживали однією сім`єю при цьому відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що спірна квартира придбана ним у період фактичного припинення шлюбних відносин із позивачем.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 161/17070/15-ц та витребувано її з Луцького міськрайонного суду Волинської області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

01 червня 2018 року справу № 161/17070/15-ц передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу № 161/17070/15-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу, що кошти, за які була придбана квартира, позичені ним 20 грудня 1991 року у ОСОБА_6 3 000 рублів були використані ним на придбання спірного нерухомого майна. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущено строк позовної давності.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що сторони зареєстрували шлюб 06 листопада 1982 року. 31 липня 2000 року шлюб між ними було розірвано.

16 березня 1992 року між виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким відповідач придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 за ціною 3 038 крб.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 16 Закону України «Про власність» (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) передбачалось, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Статтями 22, 28, 29 КпШС України (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядав за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Установивши, що спірну квартиру придбано подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період шлюбу і за рахунок спільних коштів, а також враховуючи відсутність документів, що спростовують ці обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що спірна квартира була спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Припинення шлюбу шляхом його розірвання не припиняє право спільної власності.

Крім того, правильним є висновок суду про те, що відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки суду не надано доказів того, що право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на придбану у період шлюбу квартиру було порушене, не визнавалося або оспорювалося відповідачем чи будь-якою іншою особою раніше, ніж за три роки до пред`явлення нею даного позову до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення — без змін, оскільки суди правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушили норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 01 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А . Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

5/5

Оставить заявку на звонок:

Карта проезда:

Добавить комментарий